Чи може розгром твоєї команди викликати якісь відчуття, окрім негативних? Навряд, тим більш зараз, вже майже через добу, перебираючи все в думках, вираховуючи можливі варіанти, читаючи коротку, але достатньо хорошу і добротну статтю Івана Калашнікова в його блозі, і просто втикаючи перед екраном монітора з новинами football.ua після чергового робочого дня. Так, навряд..
Безумовно, і перед грою я особливих надій на якийсь успіх левантійців там на Стемфорді непокладав, ситуація просто вимагала результату від Боаша, тим більш Челсі потроху форму то набирає, тут щей настрій припіднятий після перемоги над Ньюкаслом. Все то є зрозумілим, але вчора було просто нестерпно бачити всі ці безплідні спроби обводок, прострілів, навісів і ударів, цих помилок оборони навіть при всіх тих передматчевих моментах. Все нестерпно, все настільки нестерпно що на кінцівку я все ж перемкнувся на муки португальців проти Зеніту, за що позитивного настрою знову ж таки не додав собі.. Ну то справа минула, мазахізмом я ніколи не захоплювався. Буду неоригінальним, але скажу що іншого результату бути не могло і Челсі of course явно класніше і глибше за лавкою запасних, тут сперечатись безтолку. У Валенсії ж дай бог набереться по два більш менш пристойних гравців на позицію, з врахуванням травм. Та й то деяких мені і не тільки, дуже б не хотілося бачити на полі, особливо проти Челсі, особливо в матчах такої турнірної ваги.
Що ж по матчу, то в обороні налажав Руїс, страшно подумати, що б там натворили Деальберт або Кошта.. Зліва був той самий фланг АнтиБарселони, але користі від нього було як з козла молока. А ось на Баррагана було поглянути приємно. Перший раз побачив його в справі, і він начеб як не розчарував. Вринципі й не фєєрив, тупо бігав і вішав, але упевненість була, що в такому матчі вже немало. Не знаю вже куплять там Ван Дер Віля чи ні, але поки, Емері саме Антоніо награє як основного. Із зрозумілих причин, здивуюся якщо зимою Мігел не відправиться куди подалі.. а з покупкою Грегорі туди ж дорога і Сальтору. Альбельда без коментарів, хоч загальної картини не зіпсував. Хоча куди вже там було її псувати.. Тіно запам'ятався в першу чергу якимись тупими кутовими, ну і безумовно (в черговий раз) тим що він всетаки не Евер. Ну не Евер і все тут.. Не може він носиться на всі боки по полю, віддавати передачі, відбирати м'яч і бити на калітку, творити гру врешті решт. Просто не може. Може пробити непогано, перевести мяч на інший фланг, по дрібниці ще що-небудь, а душити суперника в центрі ну ніяк. Жонас був як завжди плюшевий всю гру, і цього разу не сподобився навіть на хоч якийсь кавалок корисних дій, хоча й був інколи близький до того. Хібащо Фегулі радує. Видно, що парубкові ще рости, добирати упевненості і стабільності, але він різкий і корисний, наступного року вже думаю можна чекати від нього чогось більшого.
(фото з Football.ua)
Розчарований відсутністю в основі Пабло, щось Емері рідко йому останнім часом довіряє. Сподіваюся, це не пов'язано з його формою, як на мене, при всіх його мінусах та за відсутності Банеги, всетаки він кращий півзахисник Валенсії наразі. Пьятті ми так і не побачили, але його інтеграція в команду якось підзатянулась, вам не здається? Якось поглянувши на його статистику, я виявив що за майже півроку в команді, єдина його корисна дія - гольовий пас в грі з Гранадою.. Якщо хто не пам'ятає - єдиний гол в тій грі був забитий фіг знає з якої відстані Каналесом. Висновки робіть самі. Парехо також розчаровує.. Думаю, можна його продати і купити кого-небудь цікавішого. Варіантів йому в Ла Лізі маса.
Аріс в атаці безальтернативний. Тим більш в Адуріца була майже вся гра з Еспаньйолом щоб переконати нас в протилежному, але.... не вдалося. А "Солдат", що вийшов на заміну, ефектно перекреслив всі його старання, та підсумував так би мовити всі старання команди загалом..
Не знаю чому, але я засмучений. Начеб не сталося нічого екстраординарного, і все було гідно, але... Просто є відчуття, що ця команда здатна на більше. Точніше заслуговує більшого, від неї цього завжди чекаєш..
Батарея на ноуті потроху сідає, разом з нею випаровуються й думки. До кінця року залишилося всього нічого, і треба пройти цю дорогу гідно. До Барселони як і раніше рукою подати, і знизу ніхто не підпирає, потрібно всього лише вийти в двох матчах що залишилися і зіграти в свою силу, тому як рівних в Іспанії, в цій ваговій категорії, команді Емері наразі я небачу..
